images

29 ТРА 2020

На Личакові вшанували пам\'ять Героїв, полеглих за Україну

Сьогодні, 29 травня, виповнюється 6-та річниця з дня трагічної загибелі генерал-майора, начальника управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління Національної гвардії України та Героя України (посмертно) Сергія Кульчицького.

Пам’ять Героя України на Личаківському кладовищі, де похований Сергій Кульчицький, вшанував перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Андрій Годик.

Представники влади, побратими, військовослужбовці Національної гвардії України, громадськість, рідні та друзі поклали квіти та лампадки до могили Героя України. Також було проведено чин панахиди.

Зазначимо, що Сергій Кульчицький став першим українським генералом, який загинув захищаючи кордони України під час війни на Донбасі.

Також, Андрій Годик поклав квіти до могили полковника Національної Гвардії України, Героя України (посмертно) Андрія Соколенка.

Окрім цього, присутні запалили лампадки та вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні.

 

Довідково:

Сергій Кульчицький народився 17 грудня 1963 року в місті Веймарі, нині Німеччина (тоді Німецька Демократична Республіка), де на той час в Групі радянських військ у Німеччині проходив службу його батько, виходець із села Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області. З дитинства Сергій Кульчицький мріяв стати офіцером, як батько (він пішов у відставку у званні майора, помер 2003 року у 79-річному віці).

1979 року, після закінчення 8-го класу Сергій Кульчицький без відома батьків подав документи в Уссурійське суворовське військове училище, закінчивши його у 1981 році. 1985-го у званні лейтенанта закінчив з відзнакою Далекосхідне вище загальновійськове командне училище, де навчався у підрозділі, що готував офіцерів морської піхоти, весь період навчання був старшиною курсу. Для проходження служби скерований за Полярне коло в селище Печенга-І Мурманської області.

Перш ніж розпочати офіцерську службу, одружився з Надією Богданівною Дребіт, з якою він познайомився трьома роками раніше в Чорнокінцях на Тернопільщині.

2014-го він сформував перший добровольчий підрозділ із активістів Самооборони Євромайдану – 1-го резервного батальйону Національної гвардії України. Знайти спільну мову з бійцями, які ще вчора були з ним по різні боки барикад, було непросто, але авторитет генерала був величезним. Під час навчань на полігоні в Нових Петрівцях він неодноразово наголошував добровольцям: «Я не хочу бути начальником похоронної команди. Мені не потрібен ваш героїзм, якщо ви будете мертвими. Моє завдання – підготувати вас так, щоб якомога більше з вас залишилося живими».

Разом з ними генерал-майор Кульчицький вирушив у зону бойових дій, що розгорталися на сході України. Від першого дня він був разом зі своїми бійцями, жив у наметі, дбав, щоб хлопці були вдягнені, захищені, нагодовані, нерідко сам готував. Нарівні з іншими брав участь у бойових операціях.

29 травня 2014 загинув разом з 11-ма побратимами, повертаючись на базу з району гори Карачун під Слов’янськом. Вертоліт Мі-8 Національної гвардії України, на борту якого був генерал-майор Сергій Кульчицький, обстріляли проросійські бойовики з зенітно-ракетного комплексу (ПЗРК).

30 листопада 2016 року батальйону оперативного призначення Національної гвардії України, який колись почав формувати генерал Кульчицький, і який досі виконує бойові завдання на Донбасі, присвоєно його ім’я.